Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?


Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал Том 20, №7, 2024

Вернуться к номеру

Глікований гемоглобін і мікроальбумінурія у хворих на цукровий діабет 2-го типу

Глікований гемоглобін і мікроальбумінурія у хворих на цукровий діабет 2-го типу

Авторы: Afrim Zeqiraj (1, 2), Dafina Zeqiraj (2, 3, 8), Teuta MullaGoga (2, 3), Fidel Krasniqi (1, 2), Agim Shabani (4), Sanije Berisha (5), Agim Berisha (5), Blerim Morina (6), Florjana Zogaj (7)
(1) - UBT-Higher Education Institution, Department of Biochemistry, Prishtina, Kosovo
(2) - Policlinic and Laboratory Alpha, Peja, Kosovo
(3) - Regional Hospital, Peja, Kosovo
(4) - University of Tetovo, Department of Chemistry, Republic of North Macedonia
(5) - Clinical Hospital, Tetovo, Republic of North Macedonia
(6) - Laboratory Koslabor, Prishtina, Kosovo
(7) - University Haxhi Zeka, Peja, Kosovo
(8) - University of Tetovo, Faculty of Medical Sciences, Republic of North Macedonia


Рубрики: Эндокринология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. В останні десятиліття цукровий діабет 2-го типу (ЦД) став найпоширенішим захворюванням у світі. Очікується, що в найближчі десятиліття велика кількість людей буде вражена цією хворобою. ЦД швидко поширюється як епідемія в деяких країнах унаслідок старіння населення, що збільшить витрати для постачальників медичних послуг, особливо в країнах із низьким економічним статусом. Мікро­альбумінурія є найбільш ранньою стадією прогресуючого ураження нирок і найпростішим надійним предиктором для оцінки ризику нефропатії при ЦД. Мета дослідження: вивчити зв’язок між тривалістю цукрового діабету, станом його компенсації та підвищеною секрецією мікроальбуміну. Матеріали та методи. Зразки крові збирали після нічного голодування протягом 10–12 годин. Пробірки EDTA-Sarstedt використовували для забору крові й аналізу рівня глікованого гемоглобіну (HbA1c), тоді як зразки крові, зібрані в пробірки Sarstedt S-monovette, використовували для аналізу інших біохімічних показників. Зразки центрифугували й зберігали при 4 °C до проведення аналізу. Зразок добової сечі використовували для визначення рівня мікроальбуміну (імунотурбідиметричний метод). Усі аналізи проводилися за допомогою обладнання Roche-Integra 400 Plus. Це проспективне дослідження було проведено в Республіці Косово. Статистичний аналіз: дані були введені в таблицю Microsoft Excel і про­аналізовані за допомогою програмного забезпечення SPSS (версія 22). Результати. Середній вік учасників дослідження становив 48,00 ± 2,34 року (діапазон 26–79 років) порівняно з контрольною групою — 41,00 ± 2,65 року (діапазон 20–65 років); жінок було більше, ніж чоловіків. При проведенні аналізів для обох груп отримано вірогідні результати за такими параметрами: HbA1c (p < 0,001), тригліцериди (p < 0,04), мікроальбумін (p < 0,001), індекс маси тіла (p < 0,03). Висновки. Підвищення рівня мікроальбумінурії в пацієнтів із цукровим діабетом в усьому світі стало невідкладною вимогою для регулярного проведення тестів на мікроальбумінурію на додаток до HbA1c усіма закладами охорони здоров’я для кращого спостереження за пацієнтами з метою запобігання погіршенню стану їхнього здоров’я.

Background. In recent decades, type 2 diabetes mellitus (DM) has become the most prevalent di­sease worldwide. In the coming decades, a large number of people are expected to be affected by this disease, it is spreading rapidly in an epidemic in some countries due to the aging of the population, which will increase the cost for health care providers, especially in countries with poorer health. Microalbuminuria is the earliest stage of progressive kidney damage, the simplest and most reliable predictor for assessing the probability of overt nephropathy in diabetes. The purpose of the study was to investigate the relationship between duration of diabetes and higher microalbumin secretion. Material and methods. Blood samples were collected after an overnight fast of 10–12 hours, EDTA-Sarstedt tubes were used to collect blood from patients and analyze glycated hemoglobin (HbA1c) levels, while blood samples collected in Sarstedt S-monovette tubes were used for serum (to analyze other biochemical parameters). Samples were centrifuged, aliquoted and stored at 4 °C until analysis. The urine sample (24 h urine) was analyzed for microalbumin (immunoturbidimetric method). All analyzes were performed with Roche-Integra 400 Plus equipment at the Polyclinic and Laboratory Alpha in Peja. This prospective study was conducted in the Dukagjin Plain in the Republic of Kosovo. Statistical analysis: data were entered into Microsoft Excel data sheet and analyzed using SPSS version 22 software. Results. The average age of the participants in the study was 48.00 ± 2.34 years (range 26–79) compared to the control group — 41.00 ± 2.65 years (range 20–65), the percentage of women was higher (58.33 %) than men (41.66 %). From the analyzes made between the patients under study and the control group, we obtained high results to a significant degree in these parameters: HbA1c (p < 0.001), triglycerides (p < 0.04), microalbumins (p < 0.001), body mass index (p < 0.03). Conclusions. Increasing levels of microalbuminuria in diabetic patients worldwide and in ours will be an immediate requirement for microalbuminuria tests to be routinely performed in addition to HbA1c by all health institutions for better surveillance of patients in order to prevent the deterioration of their health status.


Ключевые слова

цукровий діабет 2-го типу; глікований гемо­глобін; мікроальбумінурія

type 2 diabetes mellitus; glycated hemoglobin; microalbuminuria

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.20.7.2024.1448

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Hossain MJ, Al-Mamun M, Islam MR. Diabetes mellitus, the fastest growing global public health concern: Early detection should be focused. Health Sci Rep. 2024 Mar 22;7(3):e2004. doi: 10.1002/hsr2.2004.
  2. American Diabetes Association Professional Practice Committee. 2. Diagnosis and Classification of Diabetes: Standards of Care in Diabetes-2024. Diabetes Care. 2024 Jan 1;47(Suppl 1):S20-S42. doi: 10.2337/dc24-S002.
  3. Saijo Y, Okada H, Hamaguchi M, Habu M, Kurogi K, et al. The Risk Factors for Development of Type 2 Diabetes: Panasonic Cohort Study 4. Int J Environ Res Public Health. 2022 Jan 5;19(1):571. doi: 10.3390/ijerph19010571.
  4. Kim DK, Ko GJ, Choi YJ, Jeong KH, Moon JY, Lee SH, Hwang HS. Glycated hemoglobin levels and risk of all-cause and cause-specific mortality in hemodialysis patients with diabetes. Dia–betes Res Clin Pract. 2022 Aug;190:110016. doi: 10.1016/j.diabres.2022.110016.
  5. Kovesdy CP. Epidemiology of chronic kidney disease: an update 2022. Kidney Int Suppl (2011). 2022 Apr;12(1):7-11. doi: 10.1016/j.kisu.2021.11.003.
  6. Ekblad LL, Toppala S, Johansson JK, Koskinen S, Sundvall J, et al. Albuminuria and Microalbuminuria as Predictors of Cognitive Performance in a General Population: An 11-Year Follow-Up Study. J Alzheimers Dis. 2018;62(2):635-648. doi: 10.3233/JAD-170972.
  7. Yahaya JJ, Doya IF, Morgan ED, Ngaiza AI, Bintabara D. Poor glycemic control and associated factors among patients with type 2 diabetes mellitus: a cross-sectional study. Sci Rep. 2023 Jun 14;13(1):9673. doi: 10.1038/s41598-023-36675-3.
  8. Pandian Jaya, Anuradha Ganesan. Correlation between urinary microalbumin and glycated hemoglobin in type 2 diabetes. Rom J Diabetes Nutr Metab Dis. 2024;31(1):52-56. Available from: https://www.rjdnmd.org/index.php/RJDNMD/article/view/1352.
  9. Koval S, Rieznik L, Starchenko T, Miloslavsky D. Increase in urine albumin-to-creatinine ratio as one of the earliest markers of renal damage in patients with hypertension and type 2 diabetes mellitus. International Journal of Endocrinology (Ukraine). 2024;20(4):272-277. doi: 10.22141/2224-0721.20.4.2024.1405.
  10. Raja P, Maxwell AP, Brazil DP. The Potential of Albuminuria as a Biomarker of Diabetic Complications. Cardiovasc Drugs Ther. 2021 Jun;35(3):455-466. doi: 10.1007/s10557-020-07035-4.
  11. Heyman SN, Raz I, Dwyer JP, Weinberg Sibony R, Lewis JB, Abassi Z. Diabetic Proteinuria Revisited: Updated Physiologic Perspectives. Cells. 2022 Sep 18;11(18):2917. doi: 10.3390/cells11182917.
  12. Inker LA, Titan S. Measurement and Estimation of GFR for Use in Clinical Practice: Core Curriculum 2021. Am J Kidney Dis. 2021 Nov;78(5):736-749. doi: 10.1053/j.ajkd.2021.04.016.
  13. Zsom L, Zsom M, Salim SA, Fülöp T. Estimated Glomerular Filtration Rate in Chronic Kidney Disease: A Critical Review of Estimate-Based Predictions of Individual Outcomes in Kidney Disease. Toxins (Basel). 2022 Feb 8;14(2):127. doi: 10.3390/toxins14020127.
  14. Levey AS, Gansevoort RT, Coresh J, Inker LA, Heerspink HL, et al. Change in Albuminuria and GFR as End Points for Clinical Trials in Early Stages of CKD: A Scientific Workshop Sponsored by the National Kidney Foundation in Collaboration With the US Food and Drug Administration and European Medicines Agency. Am J Kidney Dis. 2020 Jan;75(1):84-104. doi: 10.1053/j.ajkd.2019.06.009.
  15. Koye DN, Magliano DJ, Reid CM, Jepson C, Feldman HI, Herman WH, Shaw JE. Risk of Progression of Nonalbuminuric CKD to End-Stage Kidney Disease in People With Diabetes: The CRIC (Chronic Renal Insufficiency Cohort) Study. Am J Kidney Dis. 2018 Nov;72(5):653-661. doi: 10.1053/j.ajkd.2018.02.364.
  16. Jatoi NA, Said AH, Al-Ghamdi MS, Al-Abdulmhsin MF, Bin-Jaban RA, et al. Prevalence of Microalbuminuria and Cardiovascular Risk Factors in Patients With Diabetes Mellitus Type-II in Al-Khobar, Kingdom of Saudi Arabia. Cureus. 2022 Oct 1;14(10):e29808. doi: 10.7759/cureus.29808.
  17. Asghar S, Asghar S, Mahmood T, Bukhari SMH, Mumtaz MH, Rasheed A. Microalbuminuria as the Tip of Iceberg in Type 2 Diabetes Mellitus: Prevalence, Risk Factors, and Associated Diabetic Complications. Cureus. 2023 Aug 9;15(8):e43190. doi: 10.7759/cureus.43190.
  18. Riaz A, Asghar S, Shahid S, Tanvir H, Ejaz MH, Akram M. Prevalence of Metabolic Syndrome and Its Risk Factors Influence on Microvascular Complications in Patients With Type 1 and Type 2 Diabetes Mellitus. Cureus. 2024 Mar 4;16(3):e55478. doi: 10.7759/cureus.55478.
  19. Hsu CC, Chang HY, Huang MC, Hwang SJ, Yang YC, et al. HbA1c variability is associated with microalbuminuria development in type 2 diabetes: a 7-year prospective cohort study. Diabetologia. 2012 Dec;55(12):3163-72. doi: 10.1007/s00125-012-2700-4.
  20. Chiu WC, Lai YR, Cheng BC, Huang CC, Chen JF, Lu CH. HbA1C Variability Is Strongly Associated with Development of Macroalbuminuria in Normal or Microalbuminuria in Patients with Type 2 Diabetes Mellitus: A Six-Year Follow-Up Study. Biomed Res Int. 2020 Jan 25;2020:7462158. doi: 10.1155/2020/7462158.
  21. Joshi PP, Nirwan D, Holay MP, Salkar RG. Significance of Microalbuminuria in Acute Myocardial Infraction. J Assoc Physic Ind. 2003;51:1-10.

Вернуться к номеру