Издательский дом "Заславский"

Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 14, №3, 2024

Диференційований підхід до хірургічного лікування внутрішньосуглобових переломів проксимального відділу великогомілкової кістк

Авторы: Калашніков А.В. (1), Літун Ю.М. (1), Чіп Є.Е. (2), Сивак А.М. (1)
(1) - ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Україна
(2) - Полтавський державний медичний університет, м. Полтава, Україна
Рубрики: Ревматология, Травматология и ортопедия
Разделы: Клинические исследования

Резюме

Актуальність. Протягом тривалого часу дискусійним залишається питання оптимальних способів і методів оперативного лікування переломів проксимального відділу великогомілкової кістки. Метою дослідження стало вивчення результатів хірургічного лікування переломів проксимального відділу великогомілкової кістки за допомогою диференційованого застосування малоінвазивних методик. Матеріали та методи. Робота базується на проспективному аналізі результатів лікування 87 пацієнтів, які перебували на лікуванні в клініці ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» з 2018 по 2023 рік. Переломи класифікували за Schatzker. Тактика оперативного лікування залежала від типу перелому, віку пацієнтів і наявності супутніх захворювань. Комплексну оцінку функції колінного суглоба проводили з використанням бальної шкали Knee Society Score. Для рентгенологічної оцінки ступеня прогресування посттравматичного остеоартрозу застосовували систему Resnik/Niwoyama. Результати. Результати хірургічного лікування вивчено в терміни від 6 до 24 місяців. Було отримано 19,8 % відмінних, 57,5 % добрих, 15,6 % задовільних і 7,1 % незадовільних результатів лікування. Прогресування посттравматичного остеоартрозу відзначено в 36 пацієнтів (на 1 стадію — у 28 випадках, на 2 стадії — у 4 постраждалих і на 3 стадії — в 5 осіб). Із ускладнень: у 7 (8,0 %) — інфекція ділянки хірургічного втручання, що потребувало санації вогнища і більш тривалої антибактеріальної терапії. У динаміці втрату репозиції та вторинне зміщення було визначено в 5 (5,7 %) випадках. Найбільш частим ускладненнями було прогресування гонартрозу і розвиток контрактур — в 11 (12,6 %) пацієнтів. Висновки. Застосування диференційованого підходу до хірургічного лікування внутрішньосуглобових переломів проксимального відділу великогомілкової кістки, що ґрунтується на урахуванні тяжкості ушкоджень за Schatzker, дозволило отримати позитивні функціональні результати в 77,3 % осіб. Негативними наслідками внутрішньосуглобових переломів плато великогомілкової кістки, які погіршують функціональні результати лікування, є прогресування гонартрозу. Ступінь його проявів більшою мірою визначається тяжкістю ушкодження, якістю репозиції, стабільністю фіксації уламків, раціональністю відновного лікування і реабілітації.

Ключевые слова

внутрішньосуглобові переломи; гомілка; хірургічне лікування

Диференційований підхід до хірургічного лікування внутрішньосуглобових переломів проксимального відділу великогомілкової кістк Для просмотра полной версии статьи, пожалуйста войдите или зарегистрируйтесь.
Список литературы

1. Timmers TK, van der Ven DJ, de Vries LS, van Olden GD. Functional outcome after tibial plateau fracture osteosynthesis: a mean follow-up of 6 years. Knee. 2014;21(6):1210-5. doi: 10.1016/j.knee.2014.09.011.
2. Menghi A, Mazzitelli G, Marzetti E, Barberio F, D’Angelo E, Maccauro G. Complex tibial plateau fractures: a retrospective study and proposal of treatment algorithm. Injury. 2017;48(3):1-6. doi: 10.1016/S0020-1383(17)30649-6.
3. Elsoe R, Larsen P, Nielsen NP, Swenne J, Rasmussen S, Ostgaard SE. Population-based epidemiology of ti–bial plateau fractures. Orthopedics. 2015;38(9):e780-6. doi: 10.3928/01477447-20150902-55.
4. Oguzkaya S, Misir A, Kizkapan TB, Eken G, Ozcamdalli M, Basilgan S. A comparison of clinical, radiological, and quality-of-life outcomes of double-plate internal and –Ilizarov external fixations for Schatzker type 5 and 6 tibia plateau fractures. Eur J Trauma Emerg Surg. 2022;48(2):1409-16. doi: 10.1007/s00068-021-01713-0.
5. Dreumel RL, van Wunnik BP, Janssen L, Simons PC, Janzing HM. Mid- to long-term functional outcome after open reduction and internal fixation of tibial plateau fractures. Injury. 2015;46(8):1608-12. doi: 10.1016/j.injury.2015.05.035.
6. Dekhne MS, Stenquist D, Suneja N, Weaver MJ, Petersen MM, Odgaard A, et al. Outcomes after ORIF of bicondylar Schatzker VI (AO type C) tibial plateau fractures in an elderly population. Injury. 2022 Jun;53(6):2226-32. doi: 10.1016/j.injury.2022.03.027.
7. Borrelli J. Management of soft tissue injuries associated with tibial plateau fractures. J Knee Surg. 2014;27(1):5-9. doi: 10.1055/s-0033-1363546.
8. McNamara IR, Smith TO, Shepherd KL, Clark AB, Nielsen DM, Donell S, et al. Surgical fixation methods for tibial plateau fractures. Cochrane Database Syst Rev. 2015;9:CD009679. doi: 10.1002/14651858.
8. Millar SC, Arnold JB, Thewlis D, Fraysse F, Solomon LB. A systematic literature review of tibial plateau fractures: What classifications are used and how reliable and useful are they? Injury. 2018;49(3):473-490. doi: 10.1016/j.injury.2018.01.025.
9. Xie L, Chen C, Zhang Y, Zheng W, Chen H, Cai L. Three-dimensional printing assisted ORIF versus conventional ORIF for tibial plateau fractures: A systematic review and meta-analysis. Int J Surg. 2018;57:35-44. doi: 10.1016/j.ijsu.2018.07.012.
10. Lizaur-Utrilla A, Gonzalez-Parreño S, Martinez-Mendez D, Miralles-Muñoz FA, Lopez-Prats FA. Minimal clinically important differences and substantial clinical be–nefits for Knee Society Scores. Knee Surg Sports Traumatol Arthrosc. 2020 May;28(5):1473-1478. doi: 10.1007/s00167-019-05543-x.
11. Resnik D, Niwoyama G. Diagnosis of bone and joint disorders. Philadelphia, PA: WB Saunders, 1981:1276.
12. Egol KA, Tejwani NC, Capla EL, Wolinsky PL, Koval KJ. Staged management of high-energy proximal tibia fractures (OTA types 41): the results of a prospective, standardized protocol. J Orthop Trauma. 2005;19(7):448-55. doi: 10.1097/01.bot.0000171881.11205.80.
13. Verona M, Marongiu G, Cardoni G, Piras N, Fri–gau L, Capone A. Arthroscopically assisted reduction and internal fixation (ARIF) versus open reduction and internal fixation (ORIF) for lateral tibial plateau fractures: a comparative retrospective study. J Orthop Surg Res. 2019;14(1):155. doi: 10.1186/s13018-019-1186-x.
14. Jiang L, Chen E, Huang L, Wang C. Arthroscopy-assisted reduction percutaneous internal fixation versus open reduction internal fixation for tibial plateau fracture: A systematic review and meta-analysis. Orthop J Sports Med. 2021;9(12):23. doi: 10.1177/23259671211027838.
15. Jiang R, Luo CF, Wang MC, Yang TY, Zeng BF. A comparative study of Less Invasive Stabilization System (LISS) fixation and two-incision double plating for the treatment of bicondylar tibial plateau fractures. Knee. 2008;15(2):139-43. doi: 10.1016/j.knee.2007.12.001.
16. Hall JA, Beuerlein MJ, McKee MD. Open reduction and internal fixation compared with circular fixator application for bicondylar tibial plateau fractures. Surgical technique. J Bone Joint Surg Am. 2009;91 Suppl 2 Pt 1:74-88. doi: 10.2106/JBJS.G.01165.
17. Li HF, Yu T, Zhu XF, Wang H, Zhang YQ. Locking compression plate + T-type steel plate for postoperative weight bearing and functional recovery in complex tibial plateau fractures. World J Clin Cases. 2022;10(2):502-10. doi: 10.12998/wjcc.v10.i2.502.
18. Dekhne MS, Stenquist D, Suneja N, Weaver MJ, Petersen MM, Singh UM, et al. Optimizing outcomes after operative treatment bicondylar tibial plateau fractures — time for innovation? Arch Bone Jt Surg. 2024;12(2):80-91. doi: 10.22038/ABJS.2023.72836.3378.
19. Jabara JT, Only AJ, Paull TZ, Wise KL, Swiontkowski MF, Nguyen MP. Arthroscopically assisted percutaneous screw fixation of tibial plateau fractures. JBJS Essent Surg Tech. 2022;12(2):e21.00026. doi: 10.2106/JBJS.ST.21.00026.
20. Jeong JJ, Oh SB, Ji JH, Park SJ, Ko MS. Immediate arthroscopy following ORIF for tibial plateau fractures provide early diagnosis and treatment of the combined intra-articular pathologies. Knee Surg Sports Traumatol Arthrosc. 2019;27(10):3327-33. doi: 10.1007/s00167-019-05345-1.
21. Oleo-Taltavull R, Corró S, Tomàs-Hernández J, Teixidor-Serra J, Selga-Marsà J, Porcel-Vázquez JA, et al. Staged treatment of bicondylar tibial plateau fractures: influence of frame configuration and quality of reduction on outcomes. Eur J Trauma Emerg Surg. 2023 Dec 18. doi: 10.1007/s00068-023-02411-9.
22. Warner SJ, Garner MR, Schottel PC, Fabricant PD, Thacher RR, Loftus ML, et al. The effect of soft tissue injuries on clinical outcomes after tibial plateau fracture fixation. J Orthop Trauma. 2018;32(3):141-7. doi: 10.1097/BOT.0000000000001042.
23. Elabjer E, Benčić I, Ćuti T, Cerovečki T, Ćurić S, Vidović D. Tibial plateau fracture management: arthroscopically-assisted versus ORIF procedure — clinical and radiological comparison. Injury. 2017;48(5):61-64. doi: 10.1016/S0020-1383(17)30742-8.
24. Sun Y, Sun K, Jiang W. Comparison of arthroscopic reduction and percutaneous fixation and open reduction and internal fixation for tibial plateau fractures. Injury. 2018;49:1208-14. doi: 10.1016/j.injury.2018.03.020.
25. Wang Z, Tang Z, Liu C, liu J, Xu Y. Comparison of outcome of ARIF and ORIF in the treatment of tibial plateau fractures. Knee Surg Sports Traumatol Arthrosc. 2017;25(2):578-83. doi: 10.1007/s00167-016-4285-9.
26. Le Baron M, Cermolacce M, Flecher X, et al. Tibial plateau fracture management: ARIF versus ORIF — clinical and radiological comparison. Orthop Traumatol Surg Res. 2019;105(1):101-6. doi: 10.1016/j.otsr.2018.10.015.